‘ормати в≥деозапису дл¤ в≥деокамер

¬ даний час ≥снують дек≥лька формат≥в запису дл¤ в≥деокамер. яку з них краще вибрати? ” чому пол¤гають зручност≥ зйомки в тих або ≥нших форматах? „и впливаЇ формат вашоњ в≥деокамери на технолог≥ю зйомки? Ќа ц≥ ≥ ≥нш≥ питанн¤ ми постараЇмос¤ дати в≥дпов≥дь у ц≥й статт≥.

      ≤снуЇ два основн≥ класи формат≥в запису в≥деозображенн¤: аналогов≥ ≥ цифров≥. ÷ифров≥ технолог≥њ в побутов≥й електронн≥й техн≥ц≥ упевнено в≥двойовують у аналогових "м≥сце п≥д сонцем". ” випадку з в≥деозйомкою це особливо пом≥тно. ЌемаЇ сумн≥ву в тому, що ¤к≥сть цифрових в≥деоматер≥ал≥в перевищуЇ ¤к≥сть аналогових, цифров≥ записи не "стар≥ють", вимоги до майстерност≥ оператора при зйомц≥ цифровою камерою нижч≥, а самою, мабуть, головною перевагою "цифри" Ї зручн≥сть монтажу в≥дзн¤того матер≥алу. јле, не дивл¤чись на те, що майбутнЇ, поза сумн≥вом, за цифровими камерами, на руках у користувач≥в знаходитьс¤ величезна к≥льк≥сть аналоговоњ в≥деоапаратури.  р≥м того, аналогов≥ камери ≥стотно дешевше цифрових, ≥ найближчим часом безсл≥дно не зникнуть. —пробуЇмо просл≥дкувати еволюц≥ю в≥деоформат≥в в≥д "аналога" минулого стол≥тт¤ до "цифри" наших дн≥в ≥ зрозум≥ти, чим же в≥др≥зн¤Їтьс¤ один формат в≥д ≥ншого.

1. јналогов≥ формати

      ѕерш н≥ж говорити про передачу зображенн¤ техн≥чними засобами, скажемо пару сл≥в про ф≥з≥олог≥ю людини. ¬≥домо, що майже вс≥ кольори, що сприймаютьс¤ людським оком, можна отримати, зм≥шуючи в р≥зних поЇднанн¤х три основних - червоний (R), зелений (G) ≥ син≥й (¬). ” простому випадку в≥дбите в≥д об'Їкту св≥тло; проход¤чи через червоний, зелений ≥ син≥й св≥тлоф≥льтри, потрапл¤Ї на св≥тлочутлив≥ елементи в≥деокамери ≥ генеруЇ сигнали, в≥дпов≥дн≥ цим кольорам. «аписуючи ц≥ сигнали на ¤кий-небудь нос≥й, наприклад стр≥чку, можна сформувати кадр зображенн¤. якщо велику к≥льк≥сть кадр≥в збер≥гати посл≥довно, то в результат≥ вийде ф≥льм. јле ви¤вл¤Їтьс¤, людське око влаштоване так, що саме в зображенн≥, виконаному в зеленому кольор≥ (G), в≥н краще всього сприймаЇ перепади ¤скравост≥ ≥ розр≥зн¤Ї найдр≥бн≥ш≥ детал≥. “ому був розроблений стандарт телев≥з≥йного сигналу дл¤ б≥льш оптимального використанн¤ техн≥чних засоб≥в, де картинка стала передаватис¤ за допомогою сигналу (V) ¤скравост≥, що м≥стить ≥нформац≥ю про вс≥ три кольори, ≥ два так зван≥ кольорор≥зн≥ сигнали: (V - –) ≥ (V - ¬). “аким чином, ¤скрав≥сть ¤к би прив'¤зувалас¤ до зеленого кольору, що дозволило заощадити значну частину смуги частот при запис≥ ≥ передач≥ зображенн¤.

      јналогов≥ формати дл¤ в≥деозйомки ≥сторично розробл¤лис¤ на основ≥ телев≥з≥йного стандарту. јналоговий в≥деосигнал в телебаченн≥ м≥стить 625 р¤дк≥в в кадр≥ при сп≥вв≥дношенн≥ розм≥р≥в кадру 4x3. ÷ей сигнал Ї складеним (композитним) ≥ утворюЇтьс¤ в результат≥ складанн¤ сигналу ¤скравост≥ ≥ двох модульованих кольорор≥зних сигнал≥в. ќстанн≥ два називають сигналом кольоровост≥. ÷≥Їњ ≥нформац≥њ буде ц≥лком досить, щоб продовжити розмову про основн≥ аналогов≥ стандарти в≥деозапису.

‘ормат VHS

      ‘ормат VHS був розроблений ф≥рмою JV— в 1976 р. ≥ Ї вс≥м в≥домим побутовим форматом, використовуваним в звичайних в≥деомагн≥тофонах. «апис зд≥йснюЇтьс¤ на касету з пл≥вкою шириною 12,6 мм. ƒл¤ простоти декодуванн¤ об'Їм ≥нформац≥њ в сигнал≥ VHS обмежений. ÷е веде до зниженн¤ в пор≥вн¤нн≥ ≥з звичайним телесигналом числа р¤дк≥в в кадр≥ до 240 ≥, природно, до зменшенн¤ ч≥ткост≥ зображенн¤. ƒо недавнього часу це був найб≥льш поширений формат, г≥дн≥сть ¤кого пол¤гаЇ в тому, що в≥дзн¤тий ф≥льм можна в≥дразу дивитис¤ на в≥деомагн≥тофон≥. ¬монтовувати ж такий матер≥ал незручно, дл¤ цього потр≥бна додаткова апаратура.  р≥м того, при монтаж≥ ≥ перезапис≥ ф≥льму на ≥нший нос≥й втрачаЇтьс¤ ¤к≥сть.  амери формату VHS досить гром≥здк≥. ≥ сьогодн≥, звичайно, вони морально застар≥ли. але ¤кщо ви обмежен≥ в засобах. то це найб≥льш в≥дпов≥дний вар≥ант. Ќе дивл¤чись на те, що сигнал в таких камерах використовуЇтьс¤ аналоговий, багато моделей оснащено цифровими ефектами. ѕри зйомц≥ такою камерою велике значенн¤ маЇ майстерн≥сть оператора, оск≥льки редагуванню в≥деозапис VHS п≥ддаЇтьс¤ дуже погано. ’ороша камера VHS обов'¤зково повинна мати ручну настройку вс≥х основних параметр≥в зйомки.

‘ормат Video 8

      ‘ормат розроблений ф≥рмою Sony. « погл¤ду способу кодуванн¤ зображенн¤ цей формат ≥дентичний формату VHS - той же спос≥б обробки Їдиного композитного сигналу, т≥ ж 240 р¤дк≥в в кадр≥, т≥льки пишутьс¤ в≥деоматер≥али тут на маленьку касету з шириною пл≥вки 8 мм. “ому камери формату Video 8 значно компактн≥ш≥, н≥ж модел≥ VHS. —вого часу на ринок так≥ пристроњ просувалис¤ п≥д маркою Sony Handycam. « побутовим в≥деомагн≥тофоном восьмим≥л≥метров≥ касети, на жаль, не сум≥сн≥, тому вам доведетьс¤ або дивитис¤ в≥дзн¤т≥ ф≥льми пр¤мо з камери. заздалег≥дь п≥дключивши њњ до телев≥зора, або переписати матер≥али на касету VHS, природно, з втратою ¤кост≥. ¬монтовувати такий ф≥льм, ¤к ≥ ф≥льм у формат≥ VHS, - зан¤тт¤ невд¤чне. ™, правда, нап≥впрофес≥йн≥ камери формату Video 8, що мають хорошу оптику ≥ стаб≥л≥затор зображенн¤, але н≥¤кими принциповими перевагами перед любительськими ц≥ камери не волод≥ють.

 ‘ормат S VHS

      Ќа в≥дм≥ну в≥д VHS у формат≥ S VHS параметри ¤скравост≥ ≥ кольоровост≥ передаютьс¤ двома р≥зними сигналами, що приводить до зменшенн¤ втрат ¤кост≥ при перезапис≥ ≥ п≥двищенн¤ розд≥льноњ здатност≥ до 400 р¤дк≥в в кадр≥. ѕри цьому зображенн¤ виходить ч≥тк≥шим. «апис ведетьс¤ на касету, дуже схожу на касету VHS, але в≥дзн¤тий матер≥ал прогл¤нути на побутовому в≥део-магн≥тофон≥ неможливо - необх≥дний перезапис. ¬ища ч≥тк≥сть картинки дозвол¤Ї вмонтовувати ≥ коп≥ювати в≥деоматер≥али без тих катастроф≥чних втрат ¤кост≥, ¤к≥ властив≥ формату VHS. ƒо того ж на в≥деокасетах S VHS запис збер≥гаЇтьс¤ довше.

      ѕроте широкого поширенн¤ цей формат не набув . …мов≥рно, коли б не бурхливий розвиток цифрових технолог≥й, svhs виростив би vhs з ринку побутового в≥деозапису, але в≥н просто не встиг це зробити. ќбидва формати морально застар≥ли одночасно.

‘ормат HI-8

      якщо VIDEO 8 Ї "зменшеним" вар≥антом VHS, то формат HI-8 - це "маленький" SVHS. …ого автором також Ї SONY. ƒва розд≥льн≥ сигнали кольоровост≥ ≥ ¤скравост≥ ≥ 400 р¤дк≥в в кадр≥ забезпечують п≥двищену в пор≥вн¤нн≥ з VHS ≥ VIDEO 8 ч≥тк≥сть зображенн¤. Ќапевно, з аналогових побутових в≥деокамер пристроњ формату HI-8 Ї найб≥льш зручними ≥ ¤к≥сними апаратами. Ќеобх≥дн≥сть перезапису матер≥алу при монтаж≥ ≥ кодуванн≥ компенсуЇтьс¤ малими габаритами камери ≥ досить високою ¤к≥стю зображенн¤. Ѕагато моделей оснащуютьс¤ високо¤к≥сними об'Їктивами ≥ мають вс≥ важлив≥ настройки. ѕри цьому коштуЇ такий апарат набагато менше

‘ормат BETACAM

      “≥льки при переход≥ до сигналу, в ¤кому вс≥ три складових, - ¤скравост≥ ≥ два кольорор≥зносних - передаютьс¤ розд≥льно, можна дос¤гти найб≥льш високоњ ¤кост≥ аналогового в≥део. “акий сигнал використовуЇтьс¤ в профес≥йн≥й апаратур≥ формату BETACAM, розробленому вже не раз згадуваною нами ф≥рмою SONY, ≥ дозвол¤Ї отримати до 650 р¤дк≥в в кадр≥. ‘ормат до цих п≥р в ход≥ у профес≥онал≥в. ÷е своЇр≥дний high end св≥ту в≥део. ≤ хоча п≥д натиском цифрових технолог≥й BETACAM пот≥снивс¤, але остаточно своњ позиц≥њ не здав. ™ умови зйомки, де на аналогову камеру BETACAM зн≥мати краще, н≥ж на цифрову. як≥сть картинки при цьому оц≥нюЇтьс¤ експертами ¤к еталонна. јле щоб зберегти цю еталонну ¤к≥сть при монтаж≥, необх≥дна профес≥йна, дуже дорога монтажна апаратура. ƒо того ж камери BETACAM, ¤к правило, волод≥ють пристойними розм≥рами ≥ вагою. ќдним словом - BETACAM не дл¤ любител¤. Ќа цьому ми зак≥нчимо огл¤д аналогових в≥деоформат≥в ≥ перейдемо до цифрових. ’очетьс¤ т≥льки в≥дзначити, що ¤кщо ви все ж таки Ї володарем любительськоњ аналоговоњ камери ≥ збираЇтес¤ продовжувати зн≥мати саме нею (ну не викидати ж) - постарайтес¤ в≥дразу п≥сл¤ зйомки оцифрувати зображенн¤. ƒл¤ цього сьогодн≥ вже з'¤вл¤ютьс¤ техн≥чн≥ засоби. ѕри оцифруванн≥ ви, можливо, небагато втратите в ¤кост≥, та зате зможете зайн¤тис¤ повноц≥нним комп'ютерним монтажем, ≥ ваш запис не буде схильний до руйнуючого впливу часу.

2. ÷ифров≥ формати

 ¬ цифрових форматах запису в≥деозображенн¤ на магн≥тну стр≥чку аналогов≥ сигнали, що поступають з св≥тлочутливих елемент≥в (ѕ«—-ћј“–»÷№). проход¤ть через спец≥альн≥ пристроњ, назван≥ аналогоцифровими перетворювачами, ≥ перетворюютьс¤ на пот≥к даних, де ≥нформац≥¤ про параметри зображенн¤ збер≥гаЇтьс¤ ≥ передаЇтьс¤ у вигл¤д≥ цифрових код≥в. ѕричому збер≥гати ≥ передавати цю ≥нформац≥ю стало можливо у стиснутому вигл¤д≥. —истеми правил, за ¤кими зображенн¤ кодуЇтьс¤, збер≥гаЇтьс¤ на нос≥Їв≥, а пот≥м декодуЇтьс¤ при в≥дтворенн≥, ≥ називаютьс¤ цифровими форматами в≥деозапису.

‘ормат Digital Betacam

      ÷е цифрова Betacam. яскрав≥сть ≥ два кольорових сигнали в цьому формат≥ оцифровуютьс¤ розд≥льно. “ак само. ¤к ≥ аналоговий Betacam Ц це суто профес≥йний формат, використовуваний телев≥з≥йниками.  амери Digital Betacam дуже дорог≥ ≥ доступн≥ т≥льки дл¤ профес≥онал≥в.

‘ормат DV

      ” 1993 г, компан≥њ Sony, Matsushita (Panasonic), JVS, HITACHI, MITSUBISHI, TOSHIBA, SANYO, SHARP, PHILIPS та ≥нш≥ створили консорц≥ум DIGITAL VIDEO CASSETTE ("÷ифрова в≥деокасета") або DVC. ѕ≥зн≥ше абрев≥атура назви скоротилас¤ до DV. —п≥льними зусилл¤ми ц≥ ф≥рми розробили побутовий цифровий стандарт в≥деозапису на стр≥чку шириною 6,35 мм (чверть дюйма). ÷ей формат забезпечуЇ розр≥шенн¤ 500 р¤дк≥в. ќцифруванн¤ при запис≥ зд≥йснюЇтьс¤ з розр≥шенн¤м 720x576 (кожен кадр м≥стить 720x576 значень ¤скравост≥ ≥ по 360x288 значень кольорових сигнал≥в). ¬≥деозображенн¤ ≥ звук у формат≥ DV пишутьс¤ розд≥льно. ÷е даЇ можлив≥сть додавати звуковий супров≥д п≥сл¤ завершенн¤ запису або редагуванн¤ в≥део, а також перезаписувати звук. ‘ормат DV забезпечуЇ висока ¤к≥сть фото- ≥ в≥деозйомок ≥ дозвол¤Ї збер≥гати вс≥ дан≥ в цифровому вигл¤д≥ на касет≥, карт≥ пам'¤т≥ або на жорсткому диску комп'ютера.

‘ормат MiniDV

      Ќа сьогодн≥шн≥й день це найзручн≥ший ≥ найпоширен≥ший формат любительських ≥ нап≥впрофес≥йних в≥деокамер. «бер≥гаючи вс≥ характеристики DV, MINIDV значно компактн≥ше зарахунок того, що в даному формат≥ використовуютьс¤ касети менших розм≥р≥в. при цьому ширина пл≥вки в касет≥ залишилас¤ та ж сама. ” руках так≥ камери вигл¤дають дещо несерйозно, але це брехливе враженн¤. Ѕ≥льш≥сть з них волод≥ють блискучими можливост¤ми. –озр≥шенн¤ картинки прекрасне. ћонтаж матер≥алу може зд≥йснюватис¤ на персональному комп'ютер≥, що дуже зручно. ѕри перезапис≥ ≥ монтаж≥ ¤к≥сть матер≥алу ан≥ск≥льки не пог≥ршуЇтьс¤, ‘≥льми в цифровому вигл¤д≥ можуть збер≥гатис¤ ск≥льки завгодно довго. ѕри цьому на одну касету можна пом≥стити 14,7 √б ≥нформац≥њ. ÷е в двадц¤ть раз≥в б≥льше, н≥ж на CD! –≥зна ¤к≥сть ≥ ц≥на тих, що продаютьс¤ сьогодн≥ на ринку цифрових камер залежить вже не ст≥льки в≥д формату, ск≥льки в≥д зовс≥м ≥нших параметр≥в, таких, ¤к на¤вн≥сть ≥ можлив≥сть ручних настройок, спецефект≥в, к≥льк≥сть ≥ розм≥р ѕ«—-матриць ≥ т.д. Ќа¤вн≥сть стаб≥л≥затора зображенн¤ дл¤ легких компактних камер Ї дуже важливою вимогою, адже з практично невагомою моделлю в руц≥ ми волод≥Їмо незр≥вн¤но б≥льшою свободою маневру, н≥ж, наприклад, з важкою VHS камерою на плеч≥, а значить, б≥льше п≥ддаЇмо ризику отримуваний в≥деоматер≥ал. ¬с≥ вар≥анти камер формату DV ≥ MINIDV записують стереозвук, причому з ¤к≥стю DV.

       амери формату MINIDV волод≥ють блискучими можливост¤ми ≥ дуже невеликими розм≥рами.

‘ормат DIGITAL 8

      ÷е той же самий формат DV, т≥льки запис в≥дбуваЇтьс¤ на касету з пл≥вкою 8 мм.  амери формату VIDEO 8 оснащен≥ по м≥н≥муму. «азвичай вони мають одну ѕ«—-матрицю, оптика камер залишаЇ бажати кращого, немаЇ настройки балансу б≥лого, ¤ка дуже необх≥дна при зйомц≥ в прим≥щенн≥, в≥дсутн¤ оптична стаб≥л≥зац≥¤ зображенн¤. ѕроте при монтаж≥ матер≥алу дефекти зйомки можна н≥велювати ≥ отримати прекрасний ф≥льм. “ак≥ камери коштують менше ≥нших своњх цифрових побратим≥в.

‘ормат DVCAM ≤ DVCPRO

      ÷е формати профес≥йних цифрових в≥деокамер. Ћюбительських апарат≥в, що працюють в цих форматах. немаЇ. «а принципами обробки сигналу даний формат не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д DV але в≥н адаптований п≥д потреби профес≥йного телевиробництва: зм≥нена швидк≥сть пл≥вки ≥ њњ тип; на пл≥вц≥ використовуЇтьс¤ ≥нше розташуванн¤ дор≥жок, Ї й ≥нш≥, не принципов≥ в≥дм≥нност≥.  амери формат≥в DVCAM ≤ DVCPRO мають прекрасну оптику. звук ≥ вс≥ мислим≥ ≥ немислим≥ настройки. ÷≥на, вт≥м, в≥дпов≥дна. “акоњ камери набувати любителев≥ не маЇ н≥¤кого сенсу.

    як ми вже говорили, ≥стор≥¤ формат≥в в≥деозапису бере св≥й початок в алгоритмах передач≥ телев≥з≥йного сигналу. јле окр≥м формат≥в запису на пл≥вку, ≥снують формати стисненн¤. ѕричиною народженн¤ останн≥х став комп'ютер.

‘ормат MPEG-2

      ” 1988 роц≥ був установлений м≥жнародний ком≥тет п≥д назвою MOVING PICTURES EXPERT GROUP (MPEG). ” 1993 роц≥ цим ком≥тетом був розроблений формат MPEG -1. —початку формат планувалос¤ використовувати у в≥деоконференц≥¤х дл¤ потреб б≥знесу, але незабаром в≥н став застосовуватис¤ в супутниковому телебаченн≥ ≥ перших в≥деодисках (VCD). —тиснуте цифрове в≥део мало ¤к≥сть, сп≥вставну з ¤к≥стю побутового в≥деомагн≥тофона, але компакт-диски волод≥ли р¤дом переваг. ћаксимальна швидк≥сть пересилки потоку даних у mpeg-1 була 150 кбит/с. дл¤ запису одного в≥деоф≥льму зазвичай було потр≥бно 2 диски CD-Rom. Ќезабаром з'¤вивс¤ формат mpeg 2, в ¤кому в пор≥вн¤нн≥ з mpeg-1 зм≥нилис¤ алгоритми оцифруванн¤ сигналу ≥ ступ≥нь стисненн¤, б≥трейт зб≥льшивс¤ до 9 ћб≥т/с. ѕ≥сл¤ винаходу цифрового багатоц≥льового диска (DIGITAL VERSATILE DISK) цей формат став основним форматом стисненн¤ в≥деоданих в DVD системах. “ому MPEG-2 зараз асоц≥юЇтьс¤, в першу чергу, з DVD-дисками. ѕри переход≥ на цифрове телемовленн¤ також плануЇтьс¤ використовувати формат MPEG-2.

       ¬ даний час де¤к≥ компан≥њ виробл¤ють цифров≥ в≥деокамери, запис в ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ на маленький восьмисантиметровий DVD-диск у формат≥ MPEG-2.  ожен такий нос≥й вм≥щаЇ до години високо¤к≥сного в≥деозапису. ƒиски, використовуван≥ в цих камерах, перезаписуван≥.  ≥льк≥сть цикл≥в перезапису - близько ста тис¤ч. DVD-камера може почати запис у будь-¤кий момент, нав≥ть п≥д час прогл¤данн¤ в≥дзн¤того матер≥алу, а значить, ви позбавлен≥ в≥д ризику пропустити ц≥кав≥ кадри.

‘ормат MPEG-4

      ¬1998 р. був розроблений формат MPEG-4. Ќа сьогодн≥шн≥й день це найперспективн≥ший стандарт в≥деозапису з дуже високим ступенем стисненн¤ цифрового потоку. јле дивитис¤ MPEG-4-ф≥льми ви зможете т≥льки за допомогою комп'ютера, причому досить потужного - бажано, не г≥рше PENTIUM 3, 400 ћгц, ≥накше зображенн¤ в≥дтворюватиметьс¤ "ривками". як≥сть к≥нокартинки в MPEG-4, записаних на звичайних дешевих CD, не набагато г≥рше, н≥ж ф≥льм≥в на DVD, зате ц≥на CD-диск≥в на пор¤док менше. Ѕагато сучасних в≥деокамер формату MINIDV можуть збер≥гати коротк≥ сюжети на вбудован≥й флэш-карт≥ у формат≥ MPEG-4. Ќа жаль, поки це дороге задоволенн¤ ≥ об'Їм такоњ пам'¤т≥ в камер≥ обмежений.

 ћи спод≥ваЇмос¤, що п≥сл¤ прочитанн¤ цього короткого огл¤ду ви краще у¤вл¤тимете соб≥, що таке формат в≥деозапису, що можна чекати в≥д того або ≥ншого формату, ≥ в ¤кому з них зн≥маЇ ваша в≥деокамера.